|
|
НАУКОВА ШКОЛА ”ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ” Наукова школа Слов’янського державного педагогічного університету сформована із метою спільної роботи над науковою проблемою “Гуманізація навчально-виховного процесу ”. Творчий колектив однодумців об’єднаний спільністю наукових інтересів, принципів і методичних засад її розв’язання, забезпечує створення оригінального наукового напряму, який є основою для перманентного розвитку нового наукового напряму у галузі педагогічних знань. Члени наукової школи здійснюють наукові дослідження пріоритетних напрямів педагогічної науки, поглиблюючи творчі (фундаментальні та прикладні) доробки керівника, які використовуються в практиці сучасної освіти та виховання. Організатор і керівник наукової школи – завідувач кафедри педагогіки, кандидат педагогічних наук, професор Сипченко В.І. Актуальність проблематики наукової школи. Сучасний етап розбудови суверенної, правової, демократичної держави, інтеграція України у європейський освітній простір, глобальні процеси, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, передбачають докорінну трансформацію світоглядних орієнтацій і ціннісних орієнтирів особистості. Нині перед навчальними закладами всіх рівнів стоїть питання утвердити у свідомості підростаючого покоління загальнолюдські моральні цінності та ідеали, виховати гуманну особистість, справжнього громадянина України. Вирішення цього завдання вимагає творчого переосмислення змісту освіти та ідей, закладених в її основу. Сучасна школа, яка у своїй навчально-виховній роботі здебільшого не зуміла кардинально змінити філософію та ідеологію виховання, повернутися до інтересів особистості, потребує оновлення парадигми та освітніх технологій, здатних забезпечити повноцінну підготовку учнів до життя в демократичному суспільстві. Проблема формування гуманного обличчя нації має стати пріоритетною національно-гуманітарною проблемою, яка потребує значних зусиль з боку державних органів, наукових установ, освітніх закладів. Творчо стабілізуючий потенціал закладено у гуманістичному вихованні, у зміні ставлення людини до суспільства, до самої себе та до інших людей, у підвищенні власної ролі та особистої відповідальності за майбутнє держави, цивілізації. Реальне й кардинальне оновлення духовного життя суспільства неможливо здійснити без пробудження таких моральних феноменів як людяність, милосердя, толерантність, відповідальність, почуття власної гідності, працелюбність. Реалізація концепції гуманізації національної освіти України, окресленої в офіційних нормативно-правових державних документах країни (Закони України “Про освіту ”, “Про загальну середню освіту ”, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Укази Президента України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні ”, Державні національні програми “Освіта ” (“Україна ХХІ століття ”), “Діти України ”, “Концепції виховання особистості в умовах розвитку української державності ”; у Наказі президента України “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян ”; “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті ”) вимагає від сучасної вітчизняної педагогічної науки глибокого переосмислення сутності гуманізації навчально-виховного процесу, його ґрунтовного науково-теоретичного аналізу та експериментального дослідження. Практичне вирішення цих завдань тісно пов’язане з розвитком гуманної самосвідомості, творчої ініціативи особистості, її здатності вільно орієнтуватися у світі духовних цінностей; із формуванням уміння проявляти творчість, приймаючи гуманні рішення, нести відповідальність за наслідки власних дій і вчинків; із удосконаленням навичок взаємодії й контактів у різноманітних формах діяльності, гуманного змісту та стилю поведінки. Гуманізація функціонування загальноосвітніх навчальних закладів виступає необхідною передумовою побудови демократичного суспільства, громадяни якого здатні цивілізованим шляхом відстоювати власні права і свободи, виявляють особисту зацікавленість розвитком держави. Така особистість житиме заради власного добробуту, для блага інших людей, не порушуючи миру і злагоди в суспільстві. Методологічну основу наукової школи становлять філософські та психолого-педагогічні ідеї про людину, її соціальну сутність, діалектичний характер її взаємодії з суспільством; положення про структуру гуманних цінностей, особистісно-орієнтований підхід до навчально-виховного процесу. Робота науково-педагогічної школи базується на філософських ідеях цінності життя як детермінуючої основи інших видів цінностей, на розумінні й усвідомленні індивідуальної неповторності людини, визнанні її як найвищої цінності. Теоретичною основою наукової школи є філософське вчення про гуманізм; теорія про соціальну зумовленість виховання особистості (О. Киричук, К. Платонов); психолого-педагогічні положення про соціальну сутність людини (І. Кон, О. Леонтьєв), про особистість як суб’єкт життєдіяльності та розвитку (Н. Анциферова, О. Ільїн, О. Мудрик, Н. Щуркова); про розвиток як основний спосіб існування людини у різних формах взаємодії (Л. Виготський, Г. Костюк, С. Рубінштейн); особистість як суб’єкт життєдіяльності (І. Бех, А. Бойко, О. Савченко); про особистісно-гуманний підхід до навчанні та виховання учнів (Ш. Амонашвілі, Г. Балл, І. Бех, В. Білоусова, А. Бойко, І. Зязюн, Н. Ганнусенко, С. Гончаренко, Т. Дем’янюк, В. Дубровський, Г. Жирська, А. Капська, О. Кононко, В. Кузь, Н. Ничкало, Г. Пустовіт, М. Романенко, С. Рудаківська, А. Сиротенко, М. Стельмахович, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, О. Столяренко, К. Чорна та ін.). Завдання наукової школи:
Наукові напрями школи:
Представники наукової школи, які здійснюють наукове керівництво аспірантами:
Продовжують працювати і знаходяться в науковому пошуку
|
| < | травня 2012 | > | ||||
| П | В | С | Ч | П | С | Н |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 28 | 29 | 30 | 31 | |||
|







